1. Будьте терплячими та емпатійними
Адаптація до цивільного життя може займати місяці, а іноді й роки. Пам’ятайте, що ветеран може зіштовхуватися з перепадами настрою, стресом чи замкнутістю. Не змушуйте його/її поспішати — дайте час.
- Слухайте без осуду та оцінок.
- Показуйте, що ви поруч і готові підтримати у будь-який момент.
Багато ветеранів можуть відчувати гнів, тривогу або навіть провину. У такі моменти важливо не намагатися “виправити” ситуацію, а просто бути поруч. Наприклад, замість того, щоб давати поради, скажіть:
- «Я бачу, що тобі зараз складно. Якщо захочеш, ми можемо поговорити».
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) є поширеним серед тих, хто пережив бойові дії.
Ознайомтеся з його ознаками:
- спалахи агресії,
- порушення сну,
- уникання соціальних контактів,
- надмірна настороженість.
4. Заохочуйте до професійної допомоги
Іноді найбільша підтримка — це допомога у пошуку психолога чи участь у груповій терапії. Скажіть, що це нормально звертатися до фахівця, і допоможіть знайти відповідну людину.
5. Створіть безпечне середовище
Для ветеранів важливо відчувати себе у безпеці, особливо якщо вони повертаються до неспокійної чи стресової обстановки.
- Забезпечте спокійну атмосферу вдома.
- Уникайте конфліктів чи непотрібного шуму.
Ізоляція може посилювати стрес та відчуття самотності. Заохочуйте ветерана брати участь у спільних заходах:
- сімейних обідах,
- волонтерських ініціативах,
- зустрічах із друзями чи колегами.
Ніколи не намагайтеся применшувати важливість пережитого. Уникайте фраз на кшталт:
- «Ну це вже позаду, забудь про це»,
- «Інші переживають більше».
- «Я навіть не можу уявити, через що ти пройшов/пройшла. Це дуже важливо».
Повернення до роботи чи повсякденного життя може бути складним. Допоможіть ветерану:
- оновити резюме,
- знайти відповідну вакансію,
- розвинути нові навички.
Допомога ветерану може бути емоційно виснажливою. Пам’ятайте про власне ментальне здоров’я. Не соромтеся звертатися до друзів чи спеціалістів, якщо відчуваєте втому чи вигорання.
10. Розмовляйте відкрито про потреби
Важливо запитати ветерана, якої саме допомоги він/вона потребує. Наприклад:
- «Що я можу зробити, щоб тобі стало легше?»
- «Як я можу підтримати тебе у цій ситуації?»
Підтримка ветерана — це процес, який потребує часу, терпіння та уваги. Проте ваша любов, розуміння та готовність допомогти можуть стати фундаментом для відновлення. Пам’ятайте, що навіть найменші кроки у правильному напрямку здатні значно полегшити життя ветерана і зробити ваші стосунки ближчими.